Новий закон про ломбарди: Банківський комітет за, антикорупційний проти

КИЇВ. 26 січня. УНН. На наступній сесії Комітет з фінансової та банківської політики розгляне законопроект “Про ломбарди і ломбардну діяльність”. Про це повідомив голова Комітету Сергій Рибалка в Facebook, передає УНН.

За його словами, законопроект спрямований на захист клієнтів ломбарду.

“Ухвалення документа на законодавчому рівні дозволить врегулювати цей ринок і дасть можливість більш ефективно працювати самим ломбардам, а їх клієнтам – відчути себе більш захищеними”, – зазначив С.Рибалко.

Іншої думки дотримується Комітет з питань запобігання та протидії корупції, який знайшов корупційні елементи в цьому законопроекті. За даними Комітету, цей законопроект суперечить чинним законам і провокує корупцію.

Так, законопроектом передбачається, що мінімальний статутний фонд ломбарду має становити 500 тис. Грн. У той же час законом України “Про акціонерні товариства” статутний фонд ломбарду має становити 1250 мінімальних заробітних плат, тобто не менше 1 млн 500 тис. Грн.

“Відсутність зазначеного чіткого визначення розміру статутного капіталу може привести до неоднакового тлумачення законів, створення умов для виникнення конфлікту інтересів і подальшого здійснення корупційних правопорушень певними посадовими особами, тобто” визначення для певних осіб “мінімального розміру статутного фонду”, – йдеться у висновку комітету.

Також законопроектом пропонується спростити вимоги до порядку збільшення статутного капіталу.

“Частина 3 статті 5 проекту Закону -” ломбард має право збільшувати розмір статутного капіталу після виконання всіма засновниками (учасниками) своїх зобов’язань … “суперечить вимогам частини 4 статті 14 Закону України” Про акціонерні товариства “-” порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку “.

А рішення зазначеної Національної комісії від 15.05.2013 року вимагає, зокрема – “реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій, рішення загальних зборів акціонерів і т.п.”.

Відсутність зазначеного чіткого визначення порядку збільшення розміру статутного капіталу може привести до неоднакового тлумачення законів, створення умов для виникнення конфлікту інтересів і подальшого здійснення корупційних правопорушень окремими посадовими особами, тобто “надання певним особам дозволу на збільшення статутного капіталу за скороченим переліком вимог”, – відзначили в антикорупційному комітеті.

Крім того, в законопроекті немає чіткого визначення, хто повинен здійснювати оціночну вартість заставленого майна.

“Положення частини 2 статті 11 -” встановлення оціночної вартості заставленого майна за домовленістю сторін “суперечить далі по тексту цієї ж статті -” визначення оціночної вартості заставленого майна провадиться ломбардом самостійно “. Такі ж протиріччя містяться в пункті 4 частини 2, і частини 5 статті 12.

Зазначені невідповідності створюють умови для виникнення конфлікту інтересів і подальшого здійснення корупційних правопорушень при вирішенні питання про можливість оцінки майна без залучення заставодавця “, – зазначається у висновку комітету.

З огляду на, вищевикладене Комітет ухвалив, що законопроект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Нагадаємо, Голови Комітету з питань фінансової і банківської політики С.Рибалко запідозрили в ухилень від сплати податків.

Джерело: УНН